Аналізуємо підсумки 1450 дня війни в Україні.
Новий удар та ситуація на фронті
Сьогодні Росія завдала нового удару по енергетиці. Були атаковані об'єкти генерації та підстанції у Києві, Одесі та Дніпрі. Удар був 24 балістичними ракетами, збити вдалося 15,
Серед постраждалих об'єктів – столичні ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, після чого близько чотирьох тисяч будинків знову залишились без опалення, а в окремих районах почали знову зливати воду з батарей.
"Сьогодні була атака росіян балістикою, відбулися прильоти уламків по ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 у Києві. Це призвело до пошкоджень газорозподільного та газокомпресорного пристрою на одній з ТЕЦ, на другій розбиті циркулярні насоси, система підготовки води. По ТЕЦ-5, сподіваюся, що за доби", – сказав міністр енергетики Шмигаль.
У той же час експерт з енергетики Харченко каже, що ТЕЦ-5 зазнала суттєвих пошкоджень. За його оцінками, її можуть запустити за 2-3 доби.
Нагадаємо, що ТЕЦ-6 на Троєщині вже зазнавала прямих прильотів і була суттєво пошкоджена. Також у Києві повністю зруйнована обстрілом ТЕЦ-4 – Дарницька.
Україна ж цієї ночі, як заявили в Генштабі ЗСУ, атакувала ракетами "Фламінго" Ухтинський НПЗ за 1750 км від свого кордону. Також ЗСУ заявили про поразку цієї ночі одного з найбільших російських арсеналів боєприпасів у Котлубані Волгоградської області РФ.
На фронті армія РФ просунулась у Покровську та південніше Оріхова Запорізької області, повідомляє Deep State.
Які гарантії готує Київ
Зеленський вчора доручив МЗС та Міноборони розробити проекти договорів щодо гарантій безпеки Україні.
Про це йдеться у його указі, який вводить у дію відповідне рішення РНБО. Проекти угод доручено розробити у рамках переговорного процесу зі США, Європою та Росією.
Зазначимо, що раніше Зеленський заявляв, що проект гарантій за участю американців уже готовий до підписання, але самі Штати цього ніколи не підтверджували. Однак тепер з'ясовується вже офіційно, що Україна тільки розроблятиме якийсь варіант такого договору.
Тобто, спочатку його розроблять, а потім будуть вносити як переговорну позицію - ймовірно, до майбутнього раунду переговорів, який, як сьогодні підтвердили в Кремлі, може відбутися вже скоро (Зеленський говорив, що зустріч може пройти вже наступного тижня).
Водночас навряд чи це означає якесь ключове зрушення на тему гарантій. Скоріше навпаки.
Американські ЗМІ раніше повідомляли, що Трамп готовий дати ці гарантії лише після згоди України на мирну угоду - яка, серед іншого, передбачає виведення ЗСУ із Донбасу.
Зеленський вимагає підписання гарантій до завершення війни і війська з Донецької області виводити відмовляється, вимагаючи зупинки вогню по лінії фронту.
Переговори ж Україна використовує, як ми вже писали, для того, щоб показати Трампу конструтивність своєї позиції та виграти час – наприклад, до проміжних виборів до Конгресу, коли Білому дому буде не до Києва.
Проект гарантій, написаний у Києві, має, ймовірно, ту саму мету. Україна, швидше за все, впише туди положення, які не підходять Москві - наприклад, введення європейських військ.
Тобто фактично позиції сторін щодо гарантій не зрушать, але з'явиться зайвий документ для обговорення, на який піде одна чи кілька переговорних сесій. Після чого Київ говоритиме, що ставиться до переговорів відповідально та вносить пропозиції, але Москва їх відкидає.
Плани Зеленського на новий термін та фактор Буданова
Зеленський особисто спростував інформацію Financial Times про намір оголосити 24 лютого вибори та референдум.
Він вкотре повторив, що будь-які вибори можливі лише після оголошення перемир'я лінією фронту. Але проти цього виступає РФ, яка називає умовою припинення вогню виведення українських військ із Донецької області. Але на це не готовий іти Зеленський.
Однак, незважаючи на те, що ймовірність виборів, в силу описаних вище причин, носить поки що гіпотетичний характер, тема в політичних колах обговорюється зараз досить жваво.
Причому одразу у двох аспектах.
По-перше, вважається (і ця думка прослизала вже й у згаданій вище статті Financial Times), що Зеленський все ж таки розглядає варіант проведення виборів президента навіть під час війни, щоб переобратися на новий 5-річний термін. Відомо, що ця ідея припрацьовувалась ще напередодні покладених за Конституцією виборів президента у березні 2024 року (що підтверджувалося офіційно), однак, як писала "Країна", від неї відмовилися, тому що на Банковій розцінили як дуже великий ризик того, що на них піде тодішній головком ВСУ Залужний. Втім, і нинішні рейтинги Зеленського також не дають йому підстав для оптимізму - вибори, згідно з опитуваннями, він програє. Причому як Залужному, і главі свого Офісу Буданову. Тому єдиний шанс для президента гарантовано переобратися - це ввести електронне голосування через "Дію", в якому, як вважає опозиція, влада може намалювати будь-який результат. Щоправда, як показала невдала спроба підпорядкувати Банковій антикорупційні органи, проводити певні різкі політичні рухи, які стикаються з опором як усередині країни, так і закордонних партнерів, у Зеленського не виходить. А спроба ввести електронне голосування викличе вирування ще більше, ніж закони щодо НАБУ та САП. Президент може на це зважитись лише, якщо йому гарантують у цьому намірі підтримку Європа та США, ймовірність чого виглядає вкрай невеликою. І якщо ця ситуація не зміниться, то поспішати з виборами Зеленському буде точно нема чого. З тих же причин ще більш сумнівною виглядає поширена в опозиційних колах теорія про те, що нібито президент спробує укласти угоду з Трампом - домогтися від нього дозволу на переобрання через електронне голосування, а натомість пообіцяти через теж електронне голосування забезпечити позитивний результат референдуму з мирної угоди, включаючи виведення військ. Немає поки ніяких сигналів, що на такий варіант готовий піти Трамп і точно буде проти Європа і численні сили всередині країни.
По-друге, у політколах обговорюється широка піар-активність Кирила Буданова. Телеграм-канали та ЗМІ заповнені новинами про його зростання рейтингів, доброзичливими коментарями експертів про його великі політичні перспективи. Це також дає підстави для розмов на тему "напевно він щось знає", породжуючи чутки про швидкі вибори. При цьому в якій якості на них вирушив Буданов, версії різняться. По одній із них Зеленський бачить його своїм наступником. І, у такому разі, вибори справді можуть пройти незалежно від того, закінчиться війна чи ні, оскільки нинішній глава Офісу має всі шанси на них перемогти і без маніпуляцій у "Дії". За іншою версією - Буданов йде за своєю програмою і готується до передвиборної боротьби незалежно від думки щодо цього Зеленського.
Подробиці того, що відбувається зараз довкола виборів, читайте у статті журналіста "Країни" Дениса Рафальського.
Скандал із олімпійцем Гераскевичем
На Олімпійських іграх-2026 у Мілані-Кортині спалахнув гучний скандал навколо українського скелетоніста Владислава Гераскевича.
Він спробував вийти на старт у шоломі з фотографіями загиблих від війни українських спортсменів та тренерів.
МОК, однак, сприйняв це як політичну акцію, заборонену під час Ігор, і вважав її неприпустимою. Гераскевичу запропонували використати нейтральний шолом. Він відмовився.
В результаті спортсмен був не допущений до змагань та позбавлений акредитації. Пізніше МОК частково пом'якшив санкції, дозволивши Гераскевичу перебувати на Олімпіаді, але без права виступати в змаганнях.
В Україні рішення МОК викликало обурення, а сам спортсмен став "героєм дня". Зеленський нагородив Гераскевича орденом, крім того, Київ зібрався оскаржити рішення МОК. На Банковій звинуватили МОК у "згоді з агресором".
Скандал стався на тлі того, як Росію почали поступово повертати до міжнародного спорту. У січні–лютому 2026 року кілька федерацій підтвердили, що російські спортсмени зможуть брати участь у відбіркових змаганнях до Олімпіади-2026 за дотримання нейтральних умов. А в деяких випадках – навіть із прапором та гімном (наприклад, для юнаків).
Нардеп та олімпійський чемпіон Жан Беленюк уже припустив, що цей рік "буде роком масштабного повернення Росії у міжнародний спорт, у тому числі під власною символікою".
"Це вже можна констатувати як факт. Чи це справедливо? Ні, не справедливо. Але це політика. А ми давно зрозуміли, що спорт – її невід'ємна частина, і частина далеко не завжди справедлива", - заявив Беленюк.
Скандал з Гераскевичем, проти якого МОК застосував досить жорсткі заходи, також є ще одним непрямим підтвердженням взятого курсу Олімпійського комітету на повернення Росію у великий світовий спорт.
Водночас українська влада, зі свого боку, швидше за все спробує використати історію з Гераскевичем, щоб організувати міжнародний тиск на МОК з широкого кола питань. У тому числі, і з метою запобігти поверненню росіян
