Аналізуємо підсумки 1392-го дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Військовий паблік Deep State підтвердив поступ росіян під Гуляйполем, про що раніше писали західні журналісти.
Карта підтверджує, що війська РФ увійшли до міста також із півдня. А також просунулися на північ і на південь.
Українська армія відступила з південних районів Мирнограду та довколишніх позицій, яким загрожувало оточення. Про це пише військовий оглядач Bild Юліан Ріпке.
Український боєць "Мучної" заявляє, що "ситуація у місті з кожним днем погіршується, контрольованих нами секторів стає дедалі менше".
"Противник методично просувається вперед: з південного заходу через приватний сектор і з північного заходу через фермерські господарства у бік відвалу шахти "Новатор" та відвалу шахти №11 "Родинська". Рух не різкий, а повзучий - зайшли, закріпилися, підтягнули наступних", - пише "Мучний".
Він вважає, що основний ризик для ЗСУ у Мирнограді – різкий вихід із міста.
"Щойно наші піхотні групи почнуть повноцінно виходити з міста, вони автоматично потраплять у вузькі коридори. Це проходи, які перехресно обстрілюватимуться і будуть під постійним контролем з неба. Вийти з таких мішків потім буде вкрай складно, а десь просто нереально", - вважає військовий.
Також росіяни просунулися на схід від Костянтинівки, що в районі Предтечине. І на північ від Степногірська у Запорізькій області (на південь від Запоріжжя).
СБУ вчора заявила, що в порту Новоросійська вперше вразила російський підводний човен класу "Варшав'янка". За повідомленням спецслужби, це зробили підводні модифікації морських дронів Sea Baby.
Але у Чорноморському флоті РФ збитки для човна спростували. А потім під сумнів потрапляння сумбариною поставили журналісти "Радіо Свобода", які опублікували супутникові кадри пірсу, поряд з яким був удар.
На знімках видно, що вибух стався за кілька десятків метрів від субмарини. Ушкодження отримав пірс, але "Варшав'янка", як і раніше, стоїть на своєму місці. "Оцінити реальні збитки, які могли бути завдані човну, за супутниковими знімками складно, проте вони дозволяють припустити, що прямого попадання дрона в корпус субмарини не було", - пише видання.
.gif)
Пізніше в міноборони РФ показали цей човен біля пірсу, без видимих слідів ушкоджень. Стверджується, що відео знято після української атаки.
Гарантії в обмін на Донбас. Формула Трампу
Вчора і сьогодні йшов цілий потік заяв з України, США, Європи та Росії про те, що мирна угода "близька як ніколи". Про це заявив Трамп, Зеленський, низка європейських лідерів і навіть заступник глави МЗС РФ Рябков - за підсумками двох днів переговорів України та США у Берліні.
Після цих переговорів був колективний дзвон Трампа, Зеленського та європейських лідерів.
Коментуючи всі ці розмови, у Києві та Європі особливий наголос робили на тому, що Трамп погодився дати гарантії безпеки на рівні 5-ї статті НАТО без членства в Альянсі від якого, за даними ЗМІ, готовий відмовитися Зеленський.
При цьому щодо ще одного спірного питання – про вихід української армії з усього Донбасу інформації про якісь досягнуті домовленості не було, що визнав і Зеленський. Щоправда, він сказав, що вимога щодо виведення військ – це вимога не американців, а росіян, і Київ намагається переконати Трампа цю умову відкинути та підтримати зупинку вогню по лінії фронту.
Однак, паралельно почали з'являтися в західних ЗМІ публікації, які більш детально описують суть переговорних процесів, що відбуваються нині між Україною і США.
Її (суть) можна звести до формули: обіцяні гарантії безпеки США готові надати лише в обмін на вихід українських військ із Донецької області. Причому, як пишуть ЗМІ, на відповідь Вашингтон чекає від Києва вже найближчими днями інакше вже зроблені пропозиції щодо гарантій втратить актуальність.
Про те, що саме так ставить питання, Вашингтон фактично підтвердив і прем'єр Польщі Туск, який сказав, що територіальні поступки України є частиною умов гарантій безпеки від США.
І саме з цього ключового питання (виведення українських військ з Донбасу) нікої згоди між Києвом і Вашингтоном поки немає, що ставить під велике питання всі заяви про швидке наближення домовленостей про мир.
Зеленський на виведення військ йти не хоче, намагаючись таки переконати Вашингтон зняти вимогу щодо виведення військ із Донбасу. Зі свого боку, у тому ж напрямку працюють і європейці. Вони вчора виступили зі своїми пропозиціями щодо гарантій, які включають розгортання після завершення війни багатонаціональних сил в Україні.
Однак не факт, що Трамп підтримає всі ці ідеї, оскільки їх однозначно відкине Путін, а отже, і мирні домовленості зірвуться.
При цьому американські чиновники у коментарі ЗМІ висловлюють впевненість, що Москва не буде проти гарантій безпеки, які американці готові запропонувати Україні (до речі, про це і сам Трамп говорив ще одразу після саміту на Алясці, називаючи згоду РФ на гарантії Україні "головним проривом" на зустрічі).
Що може бути справді правдою.
По-перше, навіть стаття 5 НАТО не зобов'язує країни Альянсу вступати у війну, якщо на когось з них напали. Вона сформульована досить загальними словами і передбачає широкий спектр можливостей відповіді крім військового у разі агресії. А у випадку з Україною (яка членом Альянсу не стане) ця розпливчастість ще більше посилиться.
По-друге, мало хто вірить, що Трамп буде готовий дати Україні такі гарантії, які зобов'язували б США вступати у війну з Росією у разі нового вторгнення. На це не наважувався навіть Байден (тому й блокував процес вступу України до НАТО). А від нинішньої адміністрації такого чекати, тим більше, не доводиться. Як і раніше, її поведінка визначається формулою "заради України ми не маємо ризикувати ядерною війною з Росією". З тієї ж причини малоймовірна і згода Вашингтона підтримати наміри європейців запровадити війська в Україну (а без такої підтримки Європа підрозділу посилати не хоче). Тим більше варто нагадати, що в мирному плані Трампа містився пункт про заборону на присутність іноземних військ в Україні, і поки немає інформації, що він звідти викреслено.
Тому, повторимося, ключове питання, яке гальмує досягнення домовленостей, це території, а не гарантії безпеки,
Швидше за все, найближчими днями Вашингтон продовжуватиме тиснути на Київ, щоб той прийняв формулу "гарантії в обмін на Донбас". І своє ставлення до цього Зеленський, не виключено, визначить з урахуванням рішення (або його відсутності) щодо репараційного кредиту, зрозумілість з яким якраз і настане найближчими днями (саміт ЄС, присвячений кредиту, стартує 18 грудня).
Видача кредиту збільшить шанси відмовити Зеленського виконувати вимоги американців. Провал цього проекту таку можливість зменшить.
При цьому за будь-якого з розкладів серед української верхівки зростає відчуття глухого кута, пише німецька газета Bild.
"Для нас зараз, схоже, не існує хорошого рішення. Або нас змусять до часткової капітуляції, або війна триватиме — і без нової допомоги для нас, яка б могла щось змінити", - заявило Bild джерело в українському уряді.
Українські джерела кажуть, що з питань гарантій безпеки немає ясності, що вони насправді означають, а щодо територіальних поступок немає ідеї, як їх реалізувати. Київ вважає, що рішення залишити Донбас практично неможливо пояснити українському населенню, а також навряд чи реалізовано в нинішньому вигляді з юридичної точки зору.
Також українські переговорники сумніваються у ефективності запропонованих гарантій безпеки. У європейській заяві йдеться про те, що вони "можуть" надати Україні підтримку військами та іншими засобами у разі нового нападу. Слово "можуть" сприймається як ризик, що українцям знову доведеться воювати самотужки. Зазначимо, що подібний скепсис звучить і з боку європейських дипломатів, яких опитала газета Politico.
Крім того, у Києві викликає сумнів можливість швидкого переозброєння української армії, пише Bild. Особливо, якщо в цьому процесі не захочуть брати активну участь США.
Але загалом, основне питання наразі залишається колишнім – що зробить Трамп, якщо протягом відведених Києву кількох днів Зеленський так і не дасть свою згоду на виведення військ із Донбасу?
Як ми вже писали, перед ним стоїть роздоріжжя з трьох варіантів дій: чи вживе він жорстких заходів впливу проти Зеленського з метою спонукати його на поступку території, щоб домогтися якнайшвидшого завершення війни? Або він прийме аргументи Києва і зніме вимоги щодо поступки територій і почне якось тиснути на Путіна, з метою щоб він нові умови прийняв (що буде процесом не швидким і небезпечним ескалацією у відносинах між США та РФ). Або взагалі ні на кого тиснути не буде і просто займе вичікувальну позицію, чекаючи зручнішого моменту для своїх миротворчих зусиль, який, втім, невідомо коли настане.
Вибір Трампа одного з цих варіантів і визначить подальший перебіг подій щодо війни та переговорів про її завершення.
Репараційний кредит
Бельгія вчора відкинула чергову пропозицію Єврокомісії щодо використання заморожених активів РФ для допомоги Україні. Про це повідомляє газета Politico із посиланням на джерела.
Посли ЄС до пізнього вечора намагалися переконати Бельгію змінити позицію до саміту Євроради у четвер, запропонувавши їй три гарантії:
- вона зможе отримати доступ до фінансування в обсязі, що дорівнює всій сумі пакета, якщо зіткнеться з судовими позовами або заходами у відповідь з боку Москви;
- зможе розраховувати на цей механізм захисту незалежно від загального обсягу фінансових гарантій, які окремі країни ЄС нададуть окремо;
- жодних коштів не буде переведено доти, доки ці гарантії не будуть забезпечені.
- також усі столиці ЄС мають розірвати свої двосторонні інвестиційні угоди з Росією, щоб Бельгія не опинилася на самоті перед можливим тиском з боку Москви.
Але бельгійська делегація відповіла, що цього недостатньо і без додаткових гарантій російські кошти залишаться в Euroclear. Politico зазначає, що 67% бельгійців виступають проти конфіскації активів РФ і тому прем'єр Де Вевер має підтримку всередині країни.
Щоправда, європейські джерела видання впевнені, що в результаті угоди буде досягнуто.
При цьому позиція Бельгії схоже негласно підтримується американцями.
Учора прем'єр Польщі Дональд Туск підтвердив, що США закликають Європу не вилучати російські активи для виділення їх Україні як "репараційного кредиту", а залишити їх для операції з РФ після закінчення війни.
"Американці кажуть: залиште ці російські активи, бо складно сідати з Путіним і говорити про компроміси, водночас забираючи його гроші. Це американський аргумент, що тут треба бути дуже обережними і не ставити ситуацію на вістря ножа", - сказав Туск.
Нагадаємо, що початковий план Трампа передбачав використання заморожених російських активів для відновлення України та спільних американсько-російських проектів.
При цьому проблеми із виділенням кредиту ще й у тому, що населення не лише Бельгії, а й ключових країн ЄС виступає за скорочення підтримки України.
Про це свідчить опитування Politico. За скорочення висловилися 46% опитаних німців та 37% французів. За збільшення – 21% та 25% відповідно. Противники допомоги кажуть, що це б'є економіками їхніх країн.
Але чи зможуть у Європі вирішити це питання – буде зрозуміло вже цього тижня. У четвер відбудеться саміт Євросоюзу з цього питання.
Докладніше про тему репараційного кредиту ми писали тут.
